Тренер із бойового гопака Владислав Лавнікович: «Вірю, що підписувати договір про капітуляцію і повернення Криму та територій Луганщини й Донеччини буде наш гетьман в оточенні справжніх козаків»

Бойовий гопак – це українське бойове мистецтво, відтворене на основі елементів традиційного козацького бою, що збереглися в народних танцях та власному досвіді дослідника бойових мистецтв – львів’янина Володимира Пилата. Самі спортсмени говорять, що бойовий гопак – це шлях українського лицаря-захисника свого народу, мови, звичаїв, обрядів, традицій, історії та української правди. Варто зазначити, що хоча цей вид мистецтва і відносять до спорту, однак його можна розглядати як школу альтернативного виховання, яка дозволяє вивчити рухову та духовну спадщину нашого народу, зміцнить загальну фізичну підготовку, виховає дитину на основі національних традицій, звичаїв та обрядів і дасть змогу увійти в тісне коло надійних друзів, разом з якими легко долати усі труднощі й перешкоди. Про особливості цього виду спорту розповів тренер із бойового гопака Владислав Лавнікович. Об этом сообщает 1ubd.com со ссылкой на СМИ.

“Я ставлю наше спілкування з позиції старшого брата, який може навчити, а може насварити”

«Нашу історію перекручували, а героїчні сторінки знищували»

– Ви родом не з Тернопільщини, тож як доля закинула Вас у наш край?

– Народився я у Єнакієвому, що у Донецькій області. А в 1994 році мої батьки переїхали на Хмельниччину. Тато завжди мріяв жити в Західній Україні. Знаєте, раніше ж, після війни, людей відправляли на відновлення Донбасу, і це було примусово, ніхто собі місця не обирав. Така доля спіткала і моїх дідусів та бабусь. До Тернополя переїхав у 2012 році, тоді в моєму житті з’явилася людина, яка посприяла створенню школи бойового гопака у Тернополі і запропонувала мені зайнятися розбудовою осередку, допомогла з матеріально-технічною базою. Наш благодійник і меценат – Ігор Степанович Гирило. Він не любить виставляти назагал свої добрі справи, але ми всі йому дуже вдячні. Він щиро вболіває за нашу діяльність, цікавиться досягненнями. Трапляється так, що у деяких дітей немає фінансової можливості поїхати на навчання, і тоді виручає Ігор Степанович. Ми дуже раді, що є такі люди, які не наживаються на дітях, а навпаки, намагаються допомогти.

– А як бойовий гопак прийшов у Ваше життя?

– Свого часу я займався боксом та й взагалі любив спорт. Окрім цього, щиро цікавився козацтвом. Збирав інформацію по крихтах, ще в юності знав, що існувала в козаків своя бойова система, і це не ушу, конг-фу чи карате. Просто нашу історію перекручували, а героїчні сторінки знищували. Цьому доказ – мала кількість інформації про великих благодійників. Князів Острозьких, Івана Богуна та й, зрештою, Богдана Хмельницького виставили зрадниками. Ми насправді маємо дуже багато цінного, на що претендують наші сусіди. І за це потрібно боротися. Таке моє бачення знайшло своє підтвердження у бойовому гопаку. Коли у Нетішині відкрилася школа, я знав, що буду в ній займатися, і тоді увесь той хаотичний пазл у моїй голові склався докупи. Козаки воювали за українську землю, вони знали, що є нащадками саме руських воїнів. Той же гетьман – це альтернатива руському князю. Це не є крайнім націоналізмом, це здорова адекватна позиція. Зараз нам потрібно творити нову історію і досліджувати той пласт історичних подій, які намагався знищити ворог. Якщо нам вдасться це зробити, то ми станемо непереможними.

– Наскільки мені відомо, ще донедавна в українських селах існували спеціальні школи, куди відправляли малих хлопчаків, аби навчити їх битися. Це робили для того, щоби майбутні чоловіки могли захистити свою домівку та село…

– Таке насправді практикувалося в українських селах. Засновник бойового гопака Володимир Пилат розповідав, що така практика залишалася на землях Західної України до приходу більшовиків. Раніше на перервах хлопці змагалися між собою та билися і це було нормально. Зараз ми бачимо кардинально протилежну картину, вчителі тлумачать дітям: «Не бігайте, не кричіть, не бийтеся». Такі обмеження ламають чоловічу природу, адже хлопцям так важко всидіти на місці спокійно стільки часу. Через рух і бійку вони вдосконалюють себе. Якщо повернутися до історії, то є багато листів, де священнослужителі зверталися до царя з вимогою заборонити недільні бійки. А все чому? Тому що чоловіки після церкви влаштовували…

Детальніше читайте у свіжому випуску газети “Номер Один” від 18 вересня 2019р.

Газета «Номер один» щосереди – у всіх точках продажу преси Тернопільської області!



Джерело статті: “http://www.gazeta1.com/statti/trener-iz-bojovogo-gopaka-vladyslav-lavnikovych-viryu-shho-pidpysuvaty-dogovir-pro-kapitulyatsiyu-i-povernennya-krymu-ta-terytorij-luganshhyny-j-donechchyny-bude-nash-getman-v-otochenni-spravzhnih-koz/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя